Зміна клімату вже відчувається.

Мерія Лондона цієї весни випустила посібник із дизайну природних територій міста.

Одна з тез: думати про те, як будуються будинки з функціональним ландшафтом, а також забезпечити збереження стану природи у кращому стані, ніж раніше.

У посібнику наводяться приклади зелених дахів, зелених фасадів, інтерактивної зеленої прибудинкової території без концепції дитячих майданчиків - тільки озеленення та функціональний ландшафт.

Беремо у скарбничку натхнень 🙂

Подивитися інструкцію:

© Програма ООН з населених пунктів (ООН-Хабітат), у 2011 р. видали ГЛОБАЛЬНИЙ ДОКЛАД ПРО НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ 2011 РОКУ "МІСТА І ЗМІНА КЛІМАТУ: НАПРЯМКИ СТРАТЕГІЇ"

У доповіді стверджується, що дії на місцях є неодмінною умовою реалізації національних зобов'язань щодо зміни клімату, обумовлених на міжнародному рівні.

Однак більшість механізмів міжнародної системи про зміну клімату призначені для національних урядів і не вказують чіткого способу, як у вирішенні цієї проблеми можуть брати участь місцева влада та всі зацікавлені особи. Незважаючи на це, нинішня багаторівнева система зміни клімату пропонує певні можливості для дій на місцевому рівні.

Основна складність полягає в тому, що учасникам процесу на всіх рівнях необхідно діяти в стислий термін для забезпечення довгострокових та широкомасштабних глобальних інтересів, які в кращому разі видаються надто далекими та непередбачуваними.

Важливим висновком доповіді є те, що частка виникаючих у результаті людської діяльності (або антропогенних) виділень парникових газів (ПГ) містами може становити від 40 до 70 відсотків, якщо вважати на основі виробничих даних (тобто числа розраховані шляхом складання виділень ПГ з об'єктів, розташованих у містах).

Для порівняння, при розрахунку на основі даних про споживання (тобто числа розраховані шляхом складання виділень ПГ при виробництві продукції, яку споживають міські жителі, незалежно від географічного розташування виробництва) значення можуть досягати 60–70 відсотків.

Основні джерела виділень ПГ у зоні населених пунктів пов'язані із споживанням викопних видів палива. Сюди входять постачання енергоресурсів для вироблення електрики (переважно вугілля, газу та нафти), перевезення, використання енергії у комерційному та житловому фонді для освітлення, приготування їжі, опалення та охолодження; промислове виробництво та відходи.

У доповіді наводиться висновок про те, що неможливо зробити точні висновки про масштаб міських викидів, оскільки немає всесвітньо прийнятого методу визначення їх обсягів. Більше того, більшість світових міських центрів не робили спроб проведення вимірів виділень ПГ.

Також у доповіді міститься теза, що при подальшій урбанізації розуміння впливу зміни клімату на міське середовище набуватиме дедалі більшого значення. Накопичуються свідчення, що зміна клімату створює унікальні проблеми для міст та їхнього населення.

Ці дії є результатом наступних кліматичних змін:

• частіші спекотні дні та ночі (з вищою температурою) на більшості материкових територій;

• менше холодних днів і ночей у багатьох частинах світу;

• частіші потепління/періоди аномально спекотної погоди на більшості материкових територій;

• підвищена частота випадання значної кількості опадів у більшості районів;

• підвищення площ, схильних до посух;

• підвищення інтенсивної тропічної циклонної активності у деяких частинах світу;

• та почастішання випадків аномального підвищення рівня моря в деяких частинах світу.

• Крім фізичних ризиків, що створюються зазначеними вище кліматичними змінами, деякі міста також зіштовхнуться зі складнощами у наданні базових послуг своїм мешканцям.

• Ці зміни позначаться на водопостачанні, матеріальній інфраструктурі, транспорті, товарах та послугах екосистеми, енергопостачанні та промисловому виробництві. Відбудуться руйнування в місцевих економіках, а населення втратить своє майно та засоби для існування.